1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тисячолітній

Тисячолі́тній, -ня, -нє

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тисячолітній — тисячолі́тній прикметник 1000-лі́тній Орфографічний словник української мови
  2. тисячолітній — див. старий Словник синонімів Вусика
  3. тисячолітній — ТИСЯЧОЛІ́ТНІЙ, я, є. 1. Який триває тисячу років; тисячорічний; // Який триває дуже багато років. Протягом своєї тисячолітньої історії Київ багато страждав, але часто був і щасливий. Сьогодні щастя Києва – в його невпинній розбудові (П. Словник української мови у 20 томах
  4. тисячолітній — -я, -є. 1》 Який триває тисячу років; тисячорічний. || Який триває дуже багато років. 2》 Який існує, нараховує тисячу років. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тисячолітній — ТИСЯЧОЛІ́ТНІЙ, я, є. 1. Який триває тисячу років; тисячорічний; // Який триває дуже багато років. Протягом своєї тисячолітньої історії Київ багато страждав, але часто був і щасливий. Сьогодні щастя Києва — в його невпинній розбудові (Загреб., День.. Словник української мови в 11 томах
  6. тисячолітній — Тисячолітній, -я, -є Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом. К. ХП. 122. Словник української мови Грінченка