тисячолітній
тисячолі́тній
-я, -є.
1》 Який триває тисячу років; тисячорічний.
|| Який триває дуже багато років.
2》 Який існує, нараховує тисячу років.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тисячолітній — тисячолі́тній прикметник 1000-лі́тній Орфографічний словник української мови
- тисячолітній — див. старий Словник синонімів Вусика
- тисячолітній — ТИСЯЧОЛІ́ТНІЙ, я, є. 1. Який триває тисячу років; тисячорічний; // Який триває дуже багато років. Протягом своєї тисячолітньої історії Київ багато страждав, але часто був і щасливий. Сьогодні щастя Києва – в його невпинній розбудові (П. Словник української мови у 20 томах
- тисячолітній — Тисячолі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тисячолітній — ТИСЯЧОЛІ́ТНІЙ, я, є. 1. Який триває тисячу років; тисячорічний; // Який триває дуже багато років. Протягом своєї тисячолітньої історії Київ багато страждав, але часто був і щасливий. Сьогодні щастя Києва — в його невпинній розбудові (Загреб., День.. Словник української мови в 11 томах
- тисячолітній — Тисячолітній, -я, -є Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом. К. ХП. 122. Словник української мови Грінченка