тихіший

Значення в інших словниках

1. тихіший — тихі́ший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
2. тихіший — ТИХІ́ШИЙ, ТИ́ХШИЙ, а, е. Вищ. ст. до ти́хий. – Я привела на світ дитину, – говорила Броня ще тихішим голосом, як досі (Л. Мартович); Нецікава стала Тетяна: і погляд боязкий, мова тихіша, ніби й сама понижчала, з лиця спала (С. Словник української мови у 20 томах
3. тихіший — тихший, -а, -е. Вищ. ст. до тихий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тихіший — тихі́ший (ти́хший) (від) води́, ни́жчий (від) трави́. Дуже скромний, покірний, непомітний. Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Фразеологічний словник української мови
5. тихіший — ТИХІ́ШИЙ, ТИ́ХШИЙ, а, е. Вищ. ст. до ти́хий. — Я привела на світ дитину, — говорила Броня ще тихішим голосом, як досі (Март., Тв., 1954, 449); Нецікава стала Тетяна: і погляд боязкий, мова тихіша, ніби й сама понижчала, з лиця спала (Вас. Словник української мови в 11 томах