убрання

Значення в інших словниках

1. убрання — убра́ння́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. убрання — ОДЯГ, туалет|а|, ґардероб|а|; (кімнати) оздоблення; (землі) покрив; (місячне) О. світло, освітлення; убраннячко. Словник синонімів Караванського
3. убрання — див. одяг Словник синонімів Вусика
4. убрання — УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́), а́ння́, с. 1. Сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри та ін., якими одягають, закривають тіло; одяг. У скрині були плахти, намітки, очіпки – усе жіноче вбрання (Марко Вовчок); Вулиця була повна народу. Словник української мови у 20 томах
5. убрання — у́брання → убранє Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. убрання — (вбрання), -ання, с. 1》 Сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри та ін., якими одягають, закривають тіло; одяг. 2》 рідко. Внутрішнє обладнання приміщення; речі, що прикрашають його. 3》 перен., поет. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. убрання — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
8. убрання — УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́ ), а́ння́, с. 1. Сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри та ін., якими одягають, закривають тіло; одяг. У скрині були плахти, намітки, очіпки — усе жіноче вбрання (Вовчок, І, 1955. 164); Вулиця була повна народу. Словник української мови в 11 томах