узяти

Значення в інших словниках

1. узяти — узя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. узяти — док., ухопити, схопити, грабонути; (води) набрати, зачерпнути; (з землі) зібрати; (силою) здобути, загарбати, захопити, оволодіти, (нечесно) поцупити, забрати, відібрати, привласнити; (на працю) найняти, прийняти, поставити; (в шию) дістати... Словник синонімів Караванського
3. узяти — УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ), візьму́, ві́зьмеш; мин. ч. узя́в, ла́, ло́; наказ. сп. візьми́; док. 1. кого, що. Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям. Мельникова дочка .. Словник української мови у 20 томах
4. узяти — (взяти), візьму, візьмеш; мин. ч. узяв, -ла, -ло; наказ. сп. візьми; док. 1》 перех. Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям. 2》 перех. Здобути, дістати. || Купити, придбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. узяти — (аж) оско́ма бере́ / узяла́ кого, жарт. Хтось заздрісно, хтиво або із злістю, сердито і т. ін. поглядає на кого-небудь. Як вздрів (сотник) Пазьку, що прийшла на весілля дивитися, так .. аж оскома його узяла… (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
6. узяти — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
7. узяти — УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ), візьму́, візьме́ш; мин. ч. узя́в, ла́, ло́; наказ. сп. візьми́; док. 1. перех. Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям. Мельникова дочка.. Словник української мови в 11 томах
8. узяти — Узяти, візьму, -меш гл. 1) Взять. Верни моє, візьми своє. Ном. № 273. Взяла коня за гнуздечку. Мет. 74. Як оке мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, не мусим пустити. Мет. 83. Візьмем її додому, нехай вона у нас живе. Рудч. Ск. II. Словник української мови Грінченка