узяти
док., ухопити, схопити, грабонути; (води) набрати, зачерпнути; (з землі) зібрати; (силою) здобути, загарбати, захопити, оволодіти, (нечесно) поцупити, забрати, відібрати, привласнити; (на працю) найняти, прийняти, поставити; (в шию) дістати; (кого) затримати, заарештувати, полонити; (кого) (- жах) пойняти, опанувати, охопити; (на себе) одягти, (на ноги) узути; (уліво) повернути; (м'яч) спіймати; ЖМ. (кого) оженитися на кім; (у танець) запросити; (акорд) відтворити; (у кайдани) закувати; (моду) засвоїти; (слово, з кого) зобов'язати кого; (своє) домогтися чого; ІД. (в борг) позичити, (гору) перемогти, (в роботу) накрутити хвоста, (на зуби) почати лаяти, вилаяти, (шлюб) одружитися, (за сина) усиновити; (з нст. та й) попри все, всупереч сподіванням <�здоровому глуздові>, несподівано <н. взяв та й повісився>; (тлк. дієйменник) ЯК ПР. візьмім, наприклад <н. взяти мене = візьмім мене = наприклад, я>.