узяти

узя́ти

(взяти), візьму, візьмеш; мин. ч. узяв, -ла, -ло; наказ. сп. візьми; док.

1》 перех. Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям.

2》 перех. Здобути, дістати.

|| Купити, придбати.

|| Прийняти, одержати або привласнити собі у володіння, для користування.

3》 перех. Захопити, зайняти якусь територію, стратегічний об'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати.

|| кого. Перемогти, захопити в бою.

4》 перех. Позичити в когось.

5》 перех. Стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо).

|| Одержати плату за роботу.

|| Загарбати, привласнити.

6》 перех. Йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось з собою, для себе.

|| Забрати когось звідки-небудь, від чого-небудь. Узяти за дитину.

7》 перех. Прийняти, найняти, поставити на роботу.

8》 перех. Схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати. Узяти під арешт.

9》 перех. Женитися. Узяти за дружину.

10》 перех. Подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., впоратися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль.

|| Долаючи труднощі, виявляючи вміння, підготовленість, домогтися певного результату (в змаганні тощо).

11》 неперех., розм. Змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути.

12》 неперех., чим. Мати перевагу в чомусь.

13》 перех., перен. Охопити кого-небудь, опанувати кимсь (про певні почуття, душевні хитання, слабості і т. ін.).

14》 неперех. Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії.

|| Уживається зі спол. та й наступним дієсл. для вираження раптової або несподіваної дії.

15》 перех., діал. Одягти, взути.

16》 перех., рідко. Прийняти за кого-, що-небудь.

17》 перех. Впіймати, виловити (рибу).

18》 перех., розм., рідко. Те саме, що запросити I.

19》 в інфін. і наказ. сп., перех. Уживається для вирізнення, називання в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги.