Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
улюблениця —
улю́блениця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
улюблениця —
[ул'ублеиниец'а] -ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови
улюблениця —
УЛЮ́БЛЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до улю́бленець. Він був радий, що має з ким поговорити про свою улюбленицю [дочку] (М. Коцюбинський); Ляна була улюбленицею всього дитячого будинку (М.
Словник української мови у 20 томах
улюблениця —
-і. Жін. до улюбленець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
улюблениця —
УЛЮ́БЛЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до улю́бленець. Він був радий, що має з ким поговорити про свою улюбленицю [дочку] (Коцюб., І, 1955, 318); Ляна була улюбленицею всього дитячого будинку (Чаб., Балкан.
Словник української мови в 11 томах