1. Орфоепічний словник української мови

улюблениця

улю́блениця

[ул'ублеиниец'а]

-ц'і, ор. -цеийу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улюблениця — улю́блениця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. улюблениця — УЛЮ́БЛЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до улю́бленець. Він був радий, що має з ким поговорити про свою улюбленицю [дочку] (М. Коцюбинський); Ляна була улюбленицею всього дитячого будинку (М. Словник української мови у 20 томах
  3. улюблениця — -і. Жін. до улюбленець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улюблениця — Улю́блениця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. улюблениця — УЛЮ́БЛЕНИЦЯ, і, ж. Жін. до улю́бленець. Він був радий, що має з ким поговорити про свою улюбленицю [дочку] (Коцюб., І, 1955, 318); Ляна була улюбленицею всього дитячого будинку (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах