1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

хилити

Хили́ти, хилю́, хи́лиш, хи́лять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хилити — хили́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хилити — Клонити, гнути, нахиляти, при-, нагинати, при-, (на сон) тягнути, вдаряти в, (до чого) схиляти, (- розмову) навертати, спрямовувати, (горілку) пити, хиляти Словник синонімів Караванського
  3. хилити — див. говорити; пиячити Словник синонімів Вусика
  4. хилити — ХИЛИ́ТИ, лю́, лиш, недок. 1. що. Нагинати, пригинати що-небудь донизу, робити похилим; нахиляти. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі (П. Куліш); Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє (П. Словник української мови у 20 томах
  5. хилити — Яю, -яєш, недок. 1. Йти. Ти давай, друг, хиляй звідси (Ю. Винничук). Ладно, хиляй додому. Я бачу, що в тебе очі злипаються. 2. Випивати. Ну, чуваки, ви й хиляєте! Словник сучасного українського сленгу
  6. хилити — -лю, -лиш, недок. 1》 перех. Нагинати, пригинати що-небудь донизу, робити похилим; нахиляти. || Нахиляти посуд, щоб напитися або вилити з нього рідину. || Звішувати вниз гілки, стебла, віти і т. ін. (про рослини). || Змушувати рухатися в певному напрямі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хилити — сон (дрімо́та) хи́лить (кло́нить, зломи́в, поборо́в і т. ін.) кого, на кого. Хто-небудь засинає. Мене мов сон хилить, та будять мене — хто плачем, хто риданням (Марко Вовчок); Говорить далі невиразно слова, по голосі чутно... Фразеологічний словник української мови
  8. хилити — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. хилити — ХИЛИ́ТИ, лю́, лиш, недок. 1. перех. Нагинати, пригинати що-небудь донизу, робити похилим; нахиляти. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. хилити — Хилити, -лю, -лиш гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться. Ном. № 5875. 2) — горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Левиц. І. 280. Хилила таки добре чарку за чаркою. Левиц. Пов. 211. Словник української мови Грінченка