1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

чаїний

Чаї́ний, -на, -не (від ча́йка)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаїний — ЧАЇ́НИЙ, а, е. Прикм. до ча́йка¹. Чорноморські чую хвилі, Квиління золотих чаїних зграй (І. Муратов); Раптом весь чаїний гурт стріпнув крильми, шурхнув убік (Ю. Збанацький); // Належний чайці. Блакитні шати, щуки сплеск, чаїний голос над водою (П. Словник української мови у 20 томах
  2. чаїний — чаї́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чаїний — -а, -е. Прикм. до чайка I. || Належний чайці. || перен. Пройнятий жалем і тугою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чаїний — ЧАЇ́НИЙ, а, е. Прикм. до ча́йка¹. Чорноморські чую хвилі, Квиління золотих чаїних зграй (Мур., Повість.., 1948, 46); Раптом весь чаїний гурт стріпнув крильми, шурхнув убік (Збан., Мор. чайка, 1959, 23); // Належний чайці. Словник української мови в 11 томах
  5. чаїний — Чаїний, -а, -е Принадлежащій пигалицѣ. Видрав яєць.... двадцятеро качиних, одно чаїне. Чуб. II. 36. Словник української мови Грінченка