четверо

Значення в інших словниках

1. четверо — Розкажіть, будь ласка, докладніше про вживання збірного числівника четверо. Як й інші числівники цього типу (двоє, троє, семеро, дев’ятеро... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. четверо — Чотирьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: братів, велетнів, вершників, командирів, коней, півників, робітників, синів, вікон, гнізд, коліс, яєчок, дітей, очей, саней, штанів; на возі сиділо четверо; нас було четверо. Пор. двоє. Літературне слововживання
3. четверо — ЧЕ́ТВЕРО, чотирьо́х, числ. кільк., збірн. Чотири (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення... Словник української мови у 20 томах
4. четверо — че́тверо числівник кількісний Орфографічний словник української мови
5. четверо — чотирьох, числ. кільк., збірн. Чотири (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині та можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в множині). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. четверо — у (всі свої́) чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т. ін. 1. Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Тепер уже для Марусі ясно було, що треба.. тікати. Фразеологічний словник української мови
7. четверо — ЧЕ́ТВЕРО, чотирьо́х, числ., збірн. Чотири (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються в множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в множині). Словник української мови в 11 томах
8. четверо — Четверо числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. Ном. Заг. № 463. У неї вже четверо дітей. Харьк. Словник української мови Грінченка