Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- льокавтований
- льокавтувати
- льокай
- льокайство
- льокайський
- льокаль
- льокальний
- льокальність
- льокалізація
- льокалізм
- льокалізований
- льокалізувати
- Льокарно
- льокатив
- Льокк
- льоко
- льокомобіль
- льокомотив
- льокон
- льомбард
- льомбардець
- Льомбардія
- льомберний стіл
- льон
- льоник
- Льопе де Веґа
- Льореляя
- льорнет
- Льосік
- льотерійний
- льотерія
- льотерія-алеґрі
- льото
- льотрінґець
- Льотрінґія
- льох
- льоха
- льояльний
- льояльно
- льояльність
- льоялізм
- льояліст
- льяно
- льє
- Льєж
- любайстер
- Любар
- Любарщина
- любаска
- любащин
- Любек
- любесенький
- любесенько
- люби-мене
- любисток
- любительський
- любити
- любка
- люблений
- Люблін
- люблінський
- Любов
- любовний
- любощі
- любування
- любувати(ся)
- любчик
- любість
- любісінький
- любісінько
- люб’язний
- люб’язно
- Лювр
- люд
- Людвиг
- Людвигович
- люди
- Людмила
- людний
- людність
- людовий
- Людовік
- людоїд
- людоїдка
- людоїдство
- людоїдський
- людоїдчин
- людоїдів
- людство
- людський
- людськість
- людці
- людяний
- людяно
- людяність
- люес
- люетик
- люза
- люка
- Люкрецій