1. Словник української мови Грінченка

би

Би

сокращ. б.

1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. н. п. Дурним би назвали, од себе прогнали. Шевч. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. Литин. у. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? Рудч. Ск. І. 85. би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Чуб. V. 1. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Федьк. І. 37. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Федьк. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте.

2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали. Федьк. І. 3.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. би — би частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. би — БИ – Б Би, част. Пишеться окремо після приголосних: нехай би, позичав би, як би (хоч: мовби, немовби, ніби, якби). Б, част. Пишеться окремо після голосних: позичила б, яка б. Літературне слововживання
  3. би — після голосного Б, част. 1》 Уживається для творення дієслівних форм умовного способу. 2》 Уживається для означення бажаності або можливості здійснення дії, вираженої дієсловом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. би — БИ, після голосного Б, част. 1. Уживається для творення дієслівних форм умовного способу. З ним забула б чорнобрива Шляхи, піски, горе (Т. Шевченко); – Засмутилась би небіжка, коли б прочитала моє життя, як воно списане на спині... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. би — Би, б. сп.; по пригол. – би, по голосному – б; би і б пишемо окремо; була́ б, вона́ б; був би, каза́в би Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. би — БИ, після голосного Б, част. 1. Уживається для творення дієслівних форм умовного способу. З ним забула б чорнобрива Шляхи, піски, горе (Шевч., І, 1951, 37); — Засмутилась би небіжка, коли б прочитала моє життя, як воно списане на спині… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах