би

після голосного Б, част.

1》 Уживається для творення дієслівних форм умовного способу.

2》 Уживається для означення бажаності або можливості здійснення дії, вираженої дієсловом.

3》 Уживається при дієслівних формах для виразу у ввічливій, м'якій формі прохання, пропозиції.

4》 розм. Уживається у знач. мов, немов, ніби, буцімто.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. би — би частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. би — БИ – Б Би, част. Пишеться окремо після приголосних: нехай би, позичав би, як би (хоч: мовби, немовби, ніби, якби). Б, част. Пишеться окремо після голосних: позичила б, яка б. Літературне слововживання
  3. би — БИ, після голосного Б, част. 1. Уживається для творення дієслівних форм умовного способу. З ним забула б чорнобрива Шляхи, піски, горе (Т. Шевченко); – Засмутилась би небіжка, коли б прочитала моє життя, як воно списане на спині... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. би — Би, б. сп.; по пригол. – би, по голосному – б; би і б пишемо окремо; була́ б, вона́ б; був би, каза́в би Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. би — БИ, після голосного Б, част. 1. Уживається для творення дієслівних форм умовного способу. З ним забула б чорнобрива Шляхи, піски, горе (Шевч., І, 1951, 37); — Засмутилась би небіжка, коли б прочитала моє життя, як воно списане на спині… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. би — Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. н. п. Дурним би назвали, од себе прогнали. Шевч. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. Литин. у. би б. Былъ бы. Словник української мови Грінченка