бутин
Бутин, -на
м.
1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5.
2) = бутина. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бутин — -у, ч. 1》 Знаряддя, машина для ущільнення ґрунту. 2》 хім. Вуглеводень, що містить один потрійний зв'язок та є ізомером бутадієну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бутин — БУТИ́Н¹, у, ч., хім. Вуглеводень, що містить один потрійний зв'язок – ізомер бутадієну. Бутин належить до ненасичених вуглеводнів (з наук.-попул. літ.). БУТИ́Н², а, ч. Машина або знаряддя для ущільнення ґрунту. БУ́ТИН, у, ч., рідше БУ́ТИНА, и, ж., діал. Словник української мови у 20 томах
- Бутин — Бу́тин іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови