Бутин

Бу́тин

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутин — -у, ч. 1》 Знаряддя, машина для ущільнення ґрунту. 2》 хім. Вуглеводень, що містить один потрійний зв'язок та є ізомером бутадієну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бутин — БУТИ́Н¹, у, ч., хім. Вуглеводень, що містить один потрійний зв'язок – ізомер бутадієну. Бутин належить до ненасичених вуглеводнів (з наук.-попул. літ.). БУТИ́Н², а, ч. Машина або знаряддя для ущільнення ґрунту. БУ́ТИН, у, ч., рідше БУ́ТИНА, и, ж., діал. Словник української мови у 20 томах
  3. бутин — Бутин, -на м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = бутина. Вх. Зн. 5. Словник української мови Грінченка