1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бутин

бути́н

-у, ч.

1》 Знаряддя, машина для ущільнення ґрунту.

2》 хім. Вуглеводень, що містить один потрійний зв'язок та є ізомером бутадієну.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутин — БУТИ́Н¹, у, ч., хім. Вуглеводень, що містить один потрійний зв'язок – ізомер бутадієну. Бутин належить до ненасичених вуглеводнів (з наук.-попул. літ.). БУТИ́Н², а, ч. Машина або знаряддя для ущільнення ґрунту. БУ́ТИН, у, ч., рідше БУ́ТИНА, и, ж., діал. Словник української мови у 20 томах
  2. Бутин — Бу́тин іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. бутин — Бутин, -на м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = бутина. Вх. Зн. 5. Словник української мови Грінченка