1. Словник української мови Грінченка

вабливий

Вабливий, -а, -е

= вабний 2 Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вабливий — вабли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вабливий — Привабливий, принадливий, манливий, звабливий, знадливий, знадний, р. повабний, д. ваблячий, сил. спокусливий; вабний. Словник синонімів Караванського
  3. вабливий — -а, -е. Який вабить, принаджує; привабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вабливий — ВАБЛИ́ВИЙ, а, е. Який вабить, принаджує; привабливий. [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (М. Словник української мови у 20 томах
  5. вабливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
  6. вабливий — ВАБЛИ́ВИЙ, а, е. Який вабить, принаджує; привабливий. [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (Кроп., V, 1959, 180); У кого є голос могутній, дзвінкий. Словник української мови в 11 томах