вабливий
Привабливий, принадливий, манливий, звабливий, знадливий, знадний, р. повабний, д. ваблячий, сил. спокусливий; вабний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вабливий — вабли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- вабливий — -а, -е. Який вабить, принаджує; привабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вабливий — ВАБЛИ́ВИЙ, а, е. Який вабить, принаджує; привабливий. [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (М. Словник української мови у 20 томах
- вабливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
- вабливий — ВАБЛИ́ВИЙ, а, е. Який вабить, принаджує; привабливий. [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (Кроп., V, 1959, 180); У кого є голос могутній, дзвінкий. Словник української мови в 11 томах
- вабливий — Вабливий, -а, -е = вабний 2 Желех. Словник української мови Грінченка