1. Словник української мови Грінченка

вигрівати

Вигріва́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигрівати — вигріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигрівати — -аю, -аєш, недок., вигріти, -ію, -ієш, док. 1》 перех. Випромінюючи, виділяючи тепло, гріти, обігрівати кого-, що-небудь протягом певного часу. 2》 перех. Гріти протягом певного часу частину тіла, повернувши її до джерела тепла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигрівати — ВИГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ГРІТИ, ію, ієш, док. 1. кого, що. Випромінюючи, виділяючи тепло, гріти, обігрівати кого-, що-небудь протягом певного часу. Вигрівай та вирощай, ясне сонце, добре зерно!... Словник української мови у 20 томах
  4. вигрівати — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вигрівати — ВИГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ГРІТИ, ію, ієш, док. 1. перех. Випромінюючи, виділяючи тепло, гріти, обігрівати кого-, що-небудь протягом певного часу. Вигрівай та вирощай, ясне сонце, добре зерно!... Словник української мови в 11 томах