видаток
Видаток, -тку
м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видаток — вида́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- видаток — [виедаток] -тку, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
- видаток — -тку, ч. 1》 Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети. 2》 бухг. Кошти, витрачені або необхідні для здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видаток — ВИДА́ТОК, тку, ч. 1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликані чимсь або необхідні для здійснення певної мети. Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Н. Словник української мови у 20 томах
- видаток — ВИ́ТРАТИ (гроші, витрачені на що-небудь), ВИДА́ТКИ, ЗАТРА́ТИ, КО́ШТИ рідко, РОЗХІ́Д розм., ОБИХІ́ДКА діал., О́ПЛАТЬ заст. Витрати з суспільних фондів на задоволення потреб колгоспників зросли в багато разів (з журналу)... Словник синонімів української мови
- видаток — Вида́ток, -тку; -да́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видаток — ВИДА́ТОК, тку, ч. 1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети. Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах