видаток

ВИДА́ТОК, тку, ч.

1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликані чимсь або необхідні для здійснення певної мети.

Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Н. Кобринська);

Кзил-Су губила воду по проваллях, і можна видаток води подвоїти, коли б організувати її і ввести в сталі береги (Іван Ле).

2. перев. мн. Кошти, витрачені або необхідні для витрат при здійсненні чого-небудь.

В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький);

– Сподіваюсь, ви не заперечуватимете, – я обіцяв оплатити всі його видатки (І. Кулик);

– Сьогодні мені доведеться посидіти ще ніч. Але видатки на устаткування зменшаться (О. Донченко).

3. діал. Кількість вимолоченого зерна.

Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку (Сл. Гр.).

△ Бала́нс дохо́дів і вида́тків див. бала́нс¹;

(1) Вида́тки бюдже́ту – кошти, спрямовувані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Видатки бюджету призначаються на утримання бюджетних установ, організацій та органів, на фінансування затверджених національних або муніципальних потреб, а також на фінансування заходів соціального призначення та ін. (з наук. літ.);

(2) Вида́тки ро́звитку – витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності.

Видатки розвитку складаються з фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, з фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенцій та інших видатків, пов'язаних із розширеним відтворенням (з навч. літ.);

Накладні́ ви́трати (вида́тки) див. ви́трати;

(3) Пото́чні вида́тки – витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і т. ін.

В умовах спаду виробництва, коли необхідна жорстка економія коштів, поточні видатки є головними (з наук. літ.).