видаток

вида́ток

-тку, ч.

1》 Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети.

2》 бухг. Кошти, витрачені або необхідні для здійснення чого-небудь.

Видатки розвитку — витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності.

3》 діал. Кількість вимолоченого зерна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видаток — вида́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. видаток — [виедаток] -тку, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. видаток — ВИДА́ТОК, тку, ч. 1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликані чимсь або необхідні для здійснення певної мети. Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. видаток — ВИ́ТРАТИ (гроші, витрачені на що-небудь), ВИДА́ТКИ, ЗАТРА́ТИ, КО́ШТИ рідко, РОЗХІ́Д розм., ОБИХІ́ДКА діал., О́ПЛАТЬ заст. Витрати з суспільних фондів на задоволення потреб колгоспників зросли в багато разів (з журналу)... Словник синонімів української мови
  5. видаток — Вида́ток, -тку; -да́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. видаток — ВИДА́ТОК, тку, ч. 1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети. Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. видаток — Видаток, -тку м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г. Словник української мови Грінченка