1. Словник української мови в 11 томах

видаток

ВИДА́ТОК, тку, ч.

1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети.

Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Кобр., Вибр., 1954, 91);

Кзил-Су губила воду по проваллях, і можна видаток води подвоїти, коли б організувати її і ввести в сталі береги (Ле, Міжгір’я, 1953, 131).

2. бухг. Кошти, витрачені або необхідні для витрат при здійсненні чого-небудь.

В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (Н.-Лев., IV, 1956, 165);

— Сподіваюсь, ви не заперечуватимете, — я обіцяв оплатити всі його видатки (Кулик, Записки консула, 1958, 94);

— Сьогодні мені доведеться посидіти ще ніч. Але видатки на устаткування зменшаться (Донч., І, 1956, 477).

3. діал. Кількість вимолоченого зерна.

Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку (Сл. Гр.)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видаток — вида́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. видаток — [виедаток] -тку, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. видаток — -тку, ч. 1》 Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи іншої мети. 2》 бухг. Кошти, витрачені або необхідні для здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видаток — ВИДА́ТОК, тку, ч. 1. Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликані чимсь або необхідні для здійснення певної мети. Їх невеличкий маєток львівськими видатками дуже підірвався (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. видаток — ВИ́ТРАТИ (гроші, витрачені на що-небудь), ВИДА́ТКИ, ЗАТРА́ТИ, КО́ШТИ рідко, РОЗХІ́Д розм., ОБИХІ́ДКА діал., О́ПЛАТЬ заст. Витрати з суспільних фондів на задоволення потреб колгоспників зросли в багато разів (з журналу)... Словник синонімів української мови
  6. видаток — Вида́ток, -тку; -да́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. видаток — Видаток, -тку м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г. Словник української мови Грінченка