виконання
Викона́ння, -ня
с. Исполненіе. Уман. І. 313.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виконання — ви́конання іменник середнього роду з відтінком закінченості дії викона́ння іменник середнього роду з відтінком незакінченості дії Орфографічний словник української мови
- виконання — -я, с. Дія за знач. виконати, виконувати. Виконання вироку — остання із звичайних стадій кримінального процесу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виконання — ВИКОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вико́нувати, ви́конати. – Дорогий професоре, невже ви не скажете, як ви досягаєте такого швидкого виконання ваших наказів? (Ю. Словник української мови у 20 томах
- виконання — Викона́ння, -ння, -нню, у -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виконання — ВИ́КОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ви́конати, вико́нувати. — Дорогий професоре, невже ви не скажете, як ви досягаєте такого швидкого виконання ваших наказів? (Смолич, І, 1958, 75); Мелодії були всім знайомі, та проте виконання було якесь незвичайне, що зворушувало душу (Фр., VIII, 1952, 33). Словник української мови в 11 томах