1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виконання

викона́ння

-я, с.

Дія за знач. виконати, виконувати.

Виконання вироку — остання із звичайних стадій кримінального процесу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконання — ви́конання іменник середнього роду з відтінком закінченості дії викона́ння іменник середнього роду з відтінком незакінченості дії Орфографічний словник української мови
  2. виконання — ВИКОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вико́нувати, ви́конати. – Дорогий професоре, невже ви не скажете, як ви досягаєте такого швидкого виконання ваших наказів? (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. виконання — Викона́ння, -ння, -нню, у -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виконання — ВИ́КОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ви́конати, вико́нувати. — Дорогий професоре, невже ви не скажете, як ви досягаєте такого швидкого виконання ваших наказів? (Смолич, І, 1958, 75); Мелодії були всім знайомі, та проте виконання було якесь незвичайне, що зворушувало душу (Фр., VIII, 1952, 33). Словник української мови в 11 томах
  5. виконання — Викона́ння, -ня с. Исполненіе. Уман. І. 313. Словник української мови Грінченка