1. Словник української мови Грінченка

вимовно

Вимовно

нар.

1) Выразительно.

2) Условно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимовно — вимо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вимовно — Присл. до вимовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимовно — ВИМО́ВНО. Присл. до вимо́вний 1, 2. Борис поглянув на Валерія досить вимовно (П. Загребельний); Історію першого кохання в житті поета Івана Франка вимовно ілюструють листи його й Ольги Рошкевич (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. вимовно — ВИМО́ВНО. Присл. до вимо́вний 1. Словник української мови в 11 томах