вимовно

вимо́вно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимовно — Присл. до вимовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вимовно — ВИМО́ВНО. Присл. до вимо́вний 1, 2. Борис поглянув на Валерія досить вимовно (П. Загребельний); Історію першого кохання в житті поета Івана Франка вимовно ілюструють листи його й Ольги Рошкевич (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вимовно — ВИМО́ВНО. Присл. до вимо́вний 1. Словник української мови в 11 томах
  4. вимовно — Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно. Словник української мови Грінченка