1. Словник української мови Грінченка

воляка

Воляка, -ки

м. Большой волъ. К. ЦН. 309. Г. Барв. 245.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воляка — воля́ка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. воляка — -и, ч. Збільш. до віл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воляка — ВОЛЯ́КА, и, ч. Збільш. до віл¹. Добрий воляка язиком, мов серпом, траву під зуби захоплює (Ганна Барвінок); * У порівн. Переступив [Ковтун] з ноги на ногу і невдоволено сказав: – .. Словник української мови у 20 томах
  4. воляка — ВОЛЯ́КА, и, ч. Збільш. до віл. Добрий воляка язиком, мов серпом, траву під зуби захоплює (Барв., Опов.., 1902, 245). Словник української мови в 11 томах