відвітний

Відвітний, -а, -е

Отвѣтный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвітний — -а, -е, заст. Який є відповіддю на що-небудь або містить відповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвітний — ВІДВІ́ТНИЙ, а, е, заст. Який є відповіддю на що-небудь або містить відповідь. Як же усе староста розказав і прийшлося батькові одвітне слово казати, вона так і припала до дверей (Г. Квітка-Основ'яненко); На мій рух жінка не одповіла одвітним рухом (М. Словник української мови у 20 томах
  3. відвітний — ВІДВІ́ТНИЙ, а, е, заст. Який є відповіддю на що-небудь або містить у собі відповідь. Як же усе староста розказав і прийшлося батькові одвітне слово казати, вона так і припала до дверей (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах