відвітний
Відвітний, -а, -е
Отвѣтный.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвітний — -а, -е, заст. Який є відповіддю на що-небудь або містить відповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвітний — ВІДВІ́ТНИЙ, а, е, заст. Який є відповіддю на що-небудь або містить відповідь. Як же усе староста розказав і прийшлося батькові одвітне слово казати, вона так і припала до дверей (Г. Квітка-Основ'яненко); На мій рух жінка не одповіла одвітним рухом (М. Словник української мови у 20 томах
- відвітний — ВІДВІ́ТНИЙ, а, е, заст. Який є відповіддю на що-небудь або містить у собі відповідь. Як же усе староста розказав і прийшлося батькові одвітне слово казати, вона так і припала до дверей (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах