візочок
Візок, -зка, візочок, -чка
м. ум. отъ віз.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- візочок — візо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- візочок — -чка, ч. Зменш. до візок 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- візочок — ВІЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до візо́к 1, 3. Готова дуга й удила, не достає тільки візочка та кобили (Номис); Показався малий легкий візочок, тягнений двома палкими кіньми (О. Кобилянська); [Панас:] Дитина сидить у візочку, а він на моріжку (С. Словник української мови у 20 томах
- візочок — ВІЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до візо́к 1, 3. Готова дуга й удила, не достає тільки візочка та кобили (Номис, 1864, № 14307); [Панас:] Дитина сидить у візочку, а він на моріжку (Вас., III, 1960, 257). Словник української мови в 11 томах