1. Словник української мови Грінченка

вій

Вій, -вія

м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.

---------------

Вій, воя

м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. ум. війок. Мнж. 177.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вій — вій 1 іменник чоловічого роду, істота міфічна істота вій 2 іменник чоловічого роду жмут хворосту рідко Орфографічний словник української мови
  2. вій — I воя, ч. Жмуток хмизу або верболозу для заплітання тину, кошика тощо. II вія, ч. Міфічна істота з повіками до землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вій — ВІЙ, во́я, ч. Жмуток хмизу або верболозу для плетіння тину, кошика тощо. Пліт маєш городити на сім воїв (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. вій — ВІЙ¹, во́я, ч. Жмуток хворосту або верболозу для заплітання тину, кошика тощо. Пліт маєш городити на сім воїв (Сл. Гр.). ВІЙ², ві́я, ч., заст. Міфічна істота з повіками до землі. Словник української мови в 11 томах