вій

Значення в інших словниках

1. вій — вій 1 іменник чоловічого роду, істота міфічна істота вій 2 іменник чоловічого роду жмут хворосту рідко Орфографічний словник української мови
2. вій — I воя, ч. Жмуток хмизу або верболозу для заплітання тину, кошика тощо. II вія, ч. Міфічна істота з повіками до землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вій — ВІЙ¹, во́я, ч. Жмуток хворосту або верболозу для заплітання тину, кошика тощо. Пліт маєш городити на сім воїв (Сл. Гр.). ВІЙ², ві́я, ч., заст. Міфічна істота з повіками до землі. Словник української мови в 11 томах
4. вій — Вій, -вія м. Миѳическое существо съ вѣками до земли. --------------- Вій, воя м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. ум. війок. Мнж. 177. Словник української мови Грінченка