вішатися

Значення в інших словниках

1. вішатися — ві́шатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вішатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Набувати висячого положення; підвішуватися. На шию вішатися кому — нав'язуватися кому-небудь (про нескромних жінок). 2》 Кінчати життя самогубством через повішення. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вішатися — ВІ́ШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Займати висяче положення; підвішуватися. Я вішаюся на турніку, але ніяк не можу підтягнутися хоч раз (із журн.). 2. Вчиняти самогубство шляхом повішення. Словник української мови у 20 томах
4. вішатися — вішатися : ◊ вішатися без шну́рка́ → шнурок Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. вішатися — ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв. Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків). Фразеологічний словник української мови
6. вішатися — ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ (ВДАВИ́ТИСЯ) розм., ЗАВІ́СИТИСЯ діал., ПОВІ́ШАТИСЯ діал. — Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватися рідко. Словник синонімів української мови
7. вішатися — ВІ́ШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Займати висяче положення; підвішуватися. ◊ На ши́ю ві́шатися кому — нав’язуватися кому-небудь (про нескромних жінок). Чимало вони світу пройшли — і усюди ж то дівчата їм на шию вішались (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах