вішатися
ВІ́ШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Займати висяче положення; підвішуватися.
◊ На ши́ю ві́шатися кому — нав’язуватися кому-небудь (про нескромних жінок).
Чимало вони світу пройшли — і усюди ж то дівчата їм на шию вішались (Кв.-Осн., II, 1956, 430);
Тут сама набивалася йому, трохи не на шию йому вішалася, поки з нею одружився, а в кілька неділь по весіллю покинула його (Фр., III, 1950, 179).
2. Кінчати життя самогубством через повішення.
[Любов:] Пам’ятаєте, в одному романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал (Л. Укр., II, 1951, 10).
◊ Хоч ві́шайся — уживається для вираження відчаю, безсилля у зв’язку з неможливістю вийти з важкого становища, зробити що-небудь.
Ну, хоч вішайся, хоч крізь землю провались на якийсь час, щоб усі ті злі язики примовкли (Коз., Сальвія, 1959, 211);
— Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли. Так нудно, що хоч вішайсь (Гончар, II, 1959, 246).
Значення в інших словниках
- вішатися — ві́шатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вішатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Набувати висячого положення; підвішуватися. На шию вішатися кому — нав'язуватися кому-небудь (про нескромних жінок). 2》 Кінчати життя самогубством через повішення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вішатися — ВІ́ШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Займати висяче положення; підвішуватися. Я вішаюся на турніку, але ніяк не можу підтягнутися хоч раз (із журн.). 2. Вчиняти самогубство шляхом повішення. Словник української мови у 20 томах
- вішатися — вішатися : ◊ вішатися без шну́рка́ → шнурок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вішатися — ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв. Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків). Фразеологічний словник української мови
- вішатися — ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ (ВДАВИ́ТИСЯ) розм., ЗАВІ́СИТИСЯ діал., ПОВІ́ШАТИСЯ діал. — Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватися рідко. Словник синонімів української мови
- вішатися — Вішатися, -шаюся, -єшся гл. Вѣшаться. З тої досади узяв мотузок і пішов вішатися. Словник української мови Грінченка