година

Година, -ни

ж.

1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Гул. Арт. Укр. п. 33. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Котл. Ен. II. 33. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... Гол. І. 139. В осени дня — година. Ном. № 613. Вік наш — як година. Ном. № 8265. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404.

2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Мет. 241. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. ЗОЮР. І. 318. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Новомоск. у. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Ном. № 8851. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). Щасливою годиною козак уродився. Мил. 79. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Макс. Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! Ном. на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. н. п. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. АД. II. 3. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано.

3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. Лохв. у.

4) година іде. Идетъ дождь. Шух. І. 81. ум. годинка, годинонька, годиночка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. година — (науки): урок [V] — під час години: розумінні: урок в класі [IV] — куца година йому буде: скоро пропаде [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. година — годи́на 1 іменник жіночого роду одиниця часу годи́на 2 іменник жіночого роду гарна погода Орфографічний словник української мови
  3. година — 1. Одиниця виміру часу, яка дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам; відповідний відрізок часу (у запитальному вислові вживається із займенником котрий: котра година, о котрій годині). Літературне слововживання
  4. година — (міра часу) 60 хвилин; (лиха) час, пора, момент; (слушна) нагода; (чорна, гірка) скрутні обставини, скрута; (історії) лекція, сов. урок; ОК. погода. Словник синонімів Караванського
  5. година — [година] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. година — I -и, ж. 1》 Позасистемна одиниця виміру часу, що дорівнює 3600 секундам. 2》 Відтинок часу, що дорівнює 60 хвилинам, якого числять від півночі та від півдня. 3》 Відтинок часу, що відводиться на урок, лекцію, заняття та ін. 4》 Хороша погода. 5》 тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. година — ГОДИ́НА¹, и, ж. 1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. година — годи́на 1. година ◊ годи́на шпи́ри → шпира ◊ неви́тримана годи́на нестерпна, складна ситуація (ср, ст) ◊ дай мені́ чи́сту годи́ну дай мені спокій; не турбуй мене (ср, ст) 2. шк.урок (ст): Це було на годині української мови (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. година — Година за годиною, тай так вік зійде. Життя скоро минає. Година горя довша, як рік радощів. У терпінню час дуже повільно минає, зате в радощах скоро. Годину жиєш, а за годину гниєш. Смерть приходить несподівано. За годину, чень не загину. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. година — див. час Словник синонімів Вусика
  11. година — (год) одиниця часу; 1 год. = 1/24 доби = 60 хв. = 3600 с. Універсальний словник-енциклопедія
  12. година — бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не (ні) пари з вуст! (Дніпрова Чайка). Фразеологічний словник української мови
  13. година — ЧАС (перев. з означенням — певний момент), ГОДИ́НА, ПОРА́, ДОБА́. Над горами сонечко сходить з-за гаю, Отари женуть... Тихий ранішній час (Леся Українка); Казано в середу везти новобранців по обіді. Словник синонімів української мови
  14. година — Годи́на, -ни; -ди́ни, -ди́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. година — ГОДИ́НА¹, и, ж. 1. Одиниця виміру часу, що дорівнює¹/₂₄ доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Шевч. Словник української мови в 11 томах