година

бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не (ні) пари з вуст! (Дніпрова Чайка). 2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай (пан) .. дасть хату й огород (город),— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний).

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бода́й поби́ла лиха́ (та нещасли́ва) (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. (Зінька:) Бодай тебе, братіку (братику), побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний).

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький).

годи́на проби́ла чия. Настав вирішальний момент, період у чиємусь житті. Що ж чекає його — втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб’є його година (І. Багряний).

годи́ни (годи́на) пік. Найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін. Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік (З журналу).

годи́ну в годи́ну. Систематично, безперервно, постійно. Вони справді казково багаті, наші літературні предки! Ми вдячні їх батьківській благостині і науці, яку вони нам передають день у день, годину в годину (З газети).

до су́дної годи́ни, заст. До самої смерті, до кінця життя. Буду пам’ятати моє горе до судної години! (З журналу).

з годи́ни на годи́ну. Найближчим часом. Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний); Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Григорій Тютюнник).

зо́ряна годи́на. 1. Найсприятливіший момент, період у чиємусь житті. Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день (В. Дрозд). 2. Найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь. Імпресіонізм зазнав своєї зоряної години у живописі 1880 року, а в музиці тільки на початку 90-х років (З журналу).

к лихі́й годи́ні; у лихо́ї годи́ни. Уживається для вираження незадоволення, несхвалення і т. ін. — Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Григорій Тютюнник); — Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний); Як вони його (буряк) там буртували в лихої години, .. запрівся (Григорій Тютюнник).

лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес (адресу). У гірку годину (М. Рильський).

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний).

лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся (прийнявся) за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов (Осел). А Громовик до його (нього) обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов).

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. (Тишко:) Давайте вечеряти! (Палажка:) Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний).

на (яко́ї) лихо́ї годи́ни, зневажл. Навіщо, для чого. — І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний).

не день не годи́ну. Дуже довго. Плив корабель, роздираючи хвилі, не день не годину (Леся Українка).

нема́ (нема́є, не було́) (і) про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура). 2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); (Параска:) Нехай же тілько (тільки) Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий). 3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. (Молодший лікар:) Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).

ні к лихі́й годи́ні. Ні до чого, нікуди, зовсім. — Е, це діло ні к лихій годині не годиться! (Григорій Тютюнник).

під серди́ту годи́ну. Спересердя. Під сердиту годину, ..Одна (сестра) смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов).

поби́ла лиха́ (та нещасли́ва) годи́на кого. Спіткало лихо, нещастя. — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний); — Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він (Варчук) переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

су́дний день; су́дна годи́на. 1. Час страшної кари; кінець світу. Хвилинами мені здавалось навіть, що цей вечір буде судним днем мого неспокійного життя (М. Хвильовий); Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде). 2. Справедливе покарання, відплата. (Молодий хлопець:) Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка); Коли навіть такі, як Лаврін, вкинулися у політику, то скоро настане судний день і над Гітлером (М. Стельмах).

у два́дцять чоти́ри годи́ни. За короткий час, негайно. — Він дума, свиняче рило, як рештант (арештант), то вже не людина. А може, він кращий за тебе .. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе .. в двадцять чотири години (М. Коцюбинський).

хай лиха́ годи́на на кого, лайл. Уживається як лайка з побажанням нещастя кому-небудь. Хай на вас лиха година! (Укр.. присл..).

халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон. Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. І знов на муку, на поталу взяли їх (молодогвардійців) люті вороги. На час каліфи в нашій хаті .. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра).

яка́ лиха́ годи́на, зневажл. Хто, що. Дев’ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня).

як одна́ годи́на. Дуже швидко. Тиждень минув, як одна година (І. Нечуй-Левицький); Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година (Марко Вовчок).