громовиця
Громовиця, -ці
ж. Гроза. Вх. Зн. 12.
2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- громовиця — громови́ця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- громовиця — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що блискавка. || Гуркіт і тріск, що супроводжують електричні розряди в атмосфері. 2》 Те саме, що гроза 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- громовиця — див. блискавка; гроза Словник синонімів Вусика
- громовиця — БЛИ́СКАВКА (зигзагоподібна електрична іскра в атмосфері під час грози), БЛИСКАВИ́ЦЯ, ГРОМОВИ́ЦЯ розм., поет., ГРІМНИ́ЦЯ розм., поет. (блискавка з громом). Прокотився грім з розгоном, Грають блискавок шаблі, Пахне морем і озоном Від притихлої землі (М. Словник синонімів української мови
- громовиця — ГРОМОВИ́ЦЯ, і, ж., розм. 1. Те саме, що бли́скавка. Цілісіньку ніч ішов заливний дощ. Громовиця спалахувала майже по всьому небесному свічаді (Ле, Клен. лист, 1960, 103); Блиснула раз і вдруге громовиця з чорної хмари, а дуба не обпалила (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах