1. Великий тлумачний словник сучасної мови

громовиця

громови́ця

-і, ж., розм.

1》 Те саме, що блискавка.

|| Гуркіт і тріск, що супроводжують електричні розряди в атмосфері.

2》 Те саме, що гроза 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громовиця — громови́ця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. громовиця — див. блискавка; гроза Словник синонімів Вусика
  3. громовиця — БЛИ́СКАВКА (зигзагоподібна електрична іскра в атмосфері під час грози), БЛИСКАВИ́ЦЯ, ГРОМОВИ́ЦЯ розм., поет., ГРІМНИ́ЦЯ розм., поет. (блискавка з громом). Прокотився грім з розгоном, Грають блискавок шаблі, Пахне морем і озоном Від притихлої землі (М. Словник синонімів української мови
  4. громовиця — ГРОМОВИ́ЦЯ, і, ж., розм. 1. Те саме, що бли́скавка. Цілісіньку ніч ішов заливний дощ. Громовиця спалахувала майже по всьому небесному свічаді (Ле, Клен. лист, 1960, 103); Блиснула раз і вдруге громовиця з чорної хмари, а дуба не обпалила (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах
  5. громовиця — Громовиця, -ці ж. Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12. Словник української мови Грінченка