громовиця
ГРОМОВИ́ЦЯ, і, ж., розм.
1. Те саме, що бли́скавка.
Цілісіньку ніч ішов заливний дощ. Громовиця спалахувала майже по всьому небесному свічаді (Ле, Клен. лист, 1960, 103);
Блиснула раз і вдруге громовиця з чорної хмари, а дуба не обпалила (Кучер, Прощай.., 1957, 72);
*У порівн. У Домахи зробилися очі, як дві громовиці (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 157);
// Гуркіт і тріск, що супроводять електричні розряди в атмосфері.
Довго й важко гримнуло в небі, і громовиця покотилася на сотні верст (Кучер, Дорога.., 1958, 70);
Їх [дітей] лякала громовиця, Осліпляла блискавиця. Злива залила Стежку до села (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 39).
2. Те саме, що гроза́ 1.
Не одна над нами буря-злива, Громовиця не одна пройшла (Дор., Єдність, 1950, 40);
Не зачепили її [берізку] ні буря, ні громовиці, стоїть вона, привітно тріпоче листям і гнучкою гілкою (Дмит., Розлука, 1957, 182);
*Образно. Крізь громовицю громадянської війни Партія чула і голоси з України (Рад. літ-во, 5, 1958, 3);
*У порівн. В шахтах гуркіт стоїть, мов весняна громовиця (Коп., Земля.., 1957, 138).
Значення в інших словниках
- громовиця — громови́ця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- громовиця — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що блискавка. || Гуркіт і тріск, що супроводжують електричні розряди в атмосфері. 2》 Те саме, що гроза 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- громовиця — див. блискавка; гроза Словник синонімів Вусика
- громовиця — БЛИ́СКАВКА (зигзагоподібна електрична іскра в атмосфері під час грози), БЛИСКАВИ́ЦЯ, ГРОМОВИ́ЦЯ розм., поет., ГРІМНИ́ЦЯ розм., поет. (блискавка з громом). Прокотився грім з розгоном, Грають блискавок шаблі, Пахне морем і озоном Від притихлої землі (М. Словник синонімів української мови
- громовиця — Громовиця, -ці ж. Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12. Словник української мови Грінченка