добротворець
Добротворець, -рця
м. Благодѣтель.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добротворець — -рця, ч. Те саме, що добродійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добротворець — ДОБРОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто творить добро. – Чи то гоже, аби князь-добротворець та розплачувався за провини люду свого? (Д. Міщенко); Наївній дитині імператор уявлявся суворим, але справедливим суддею і добротворцем (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
- добротворець — див. Добрий Словник синонімів Вусика