1. Великий тлумачний словник сучасної мови

добротворець

добротво́рець

-рця, ч.

Те саме, що добродійник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добротворець — ДОБРОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто творить добро. – Чи то гоже, аби князь-добротворець та розплачувався за провини люду свого? (Д. Міщенко); Наївній дитині імператор уявлявся суворим, але справедливим суддею і добротворцем (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
  2. добротворець — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. добротворець — Добротворець, -рця м. Благодѣтель. Словник української мови Грінченка