добротворець

Значення в інших словниках

1. добротворець — -рця, ч. Те саме, що добродійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. добротворець — ДОБРОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто творить добро. – Чи то гоже, аби князь-добротворець та розплачувався за провини люду свого? (Д. Міщенко); Наївній дитині імператор уявлявся суворим, але справедливим суддею і добротворцем (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах
3. добротворець — Добротворець, -рця м. Благодѣтель. Словник української мови Грінченка