1. Словник української мови Грінченка

дробина

Дробина, -ни

ж. соб.

1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214.

2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому дробині сниться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179.

3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Камен. у.

4) Мелкія вещи. Н. Вол. у.

5) Мелькія деньги. Н. Вол. у.

6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на.... дробину. Молодик. (1843), 141.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дробина — Дрібна птиця [III] Словник з творів Івана Франка
  2. дробина — дроби́на іменник жіночого роду шротина дробина́ іменник жіночого роду малеча Орфографічний словник української мови
  3. дробина — I дроб`ина-и, ж. Свинцева кулька рушничного дробу. Пивна дробина спец. — гуща, залишки зерна після приготування пива. II дробин`а-и, ж., збірн. 1》 розм. Малі діти; малеча. 2》 діал. Свійська птиця. || Пташки невеликого розміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дробина — див. дитина Словник синонімів Вусика
  5. дробина — I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал. Словник синонімів української мови
  6. дробина — Дробина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дробина — ДРОБИ́НА, и, ж. Свинцева кулька рушничного дробу. Він витримав операцію Кострубки, котра дротиками для в’язання повитягала в нього дробини, що нагнав Гриць Семко… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 221); *У порівн. Словник української мови в 11 томах