дробина

I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал.; НЕБОЖА́ТА пестл. (у зверненні старшого до молодших). Школа стояла на центральній садибі, і діти з Вишеньок навчалися тут. Малечу возив спеціальний автобусик (В. Дарда); Біжить весела дітвора зі школи (Д. Павличко); На стадіоні в парку дітлахи грали в футбол (Є. Гуцало); Пошкутильгав (секретар) до вікна, видивляючись на дітлашню в скверику (В. Большак); Матерів світлішають обличчя, і сіяють очі дитинчат (В. Сосюра); Тільки він ступив на подвір'я, як за ним вискочили діти — вся дрібнота (М. Чабанівський); Дома десь там діти, дріб'язок голодний чекає на неї (Д. Бедзик); — Погляди лишень, моя дробина зовсім голюсінька (І. Франко); Коло Катрі Мелася — третя моя дочка, а там вже пішла мілкота (Марко Вовчок); — Ураган нас мало не потопив... Тріщало все... Матері з дітиськами кричали від жаху (О. Гончар); На вулиці скрізь біля кожної халупки купчилися дорослі і малеч (О. Досвітній); — Кукурудза готова! Гей, до кукурудзи, бахурня! — кличе Стефко (І. Франко); Лишив я вас самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба (І. Франко); Веселі небожата! Чи не обридло бігать вам і по горам, і по долам? (Л. Боровиковський). — Пор. 1. дити́на.

ПТАХИ́ мн. (хребетні тварини, укриті пір'ям і з крилами), ПЕРНА́ТІ, ПТА́СТВО збірн., ПТАШКИ́ збірн. розм.; ПТИ́ЦЯ із сл. свійська, ДРІБ діал., ДРОБИНА́ збірн. діал. (ті, яких розводять у сільському господарстві). Йде весна, весна співуча, в світ іде нова весна, з нею згоди серце прагне, з нею гнізда в'ють птахи (переклад М. Зерова); Птаство має неабиякий апетит. Деякі пернаті з'їдають за день кількість поживи, котра перевищує їхню власну вагу (з журналу); Птаство наново підіймає крик на деревах (М. Грушевський); Пташки безтурботно щебетали в листі дерев (Ю. Щербак); Пахне звечора небо осінніми птицями (М. Вінграновський); Коли її чоловік уходив до хати та напоминав, щоб зганяти з поля худобу, дріб і все інше рухливе, .. вона вибігала прожогом перед хату (О. Кобилянська); Он яструб падає на дробину з небес (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дробина — Дрібна птиця [III] Словник з творів Івана Франка
  2. дробина — дроби́на іменник жіночого роду шротина дробина́ іменник жіночого роду малеча Орфографічний словник української мови
  3. дробина — I дроб`ина-и, ж. Свинцева кулька рушничного дробу. Пивна дробина спец. — гуща, залишки зерна після приготування пива. II дробин`а-и, ж., збірн. 1》 розм. Малі діти; малеча. 2》 діал. Свійська птиця. || Пташки невеликого розміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дробина — див. дитина Словник синонімів Вусика
  5. дробина — Дробина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дробина — ДРОБИ́НА, и, ж. Свинцева кулька рушничного дробу. Він витримав операцію Кострубки, котра дротиками для в’язання повитягала в нього дробини, що нагнав Гриць Семко… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 221); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  7. дробина — Дробина, -ни ж. соб. 1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому дробині сниться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Камен. у. 4) Мелкія вещи. Н. Вол. Словник української мови Грінченка