дробина
I дроб`ина-и, ж.
Свинцева кулька рушничного дробу.
Пивна дробина спец. — гуща, залишки зерна після приготування пива.
II дробин`а-и, ж., збірн.
1》 розм. Малі діти; малеча.
2》 діал. Свійська птиця.
|| Пташки невеликого розміру.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дробина — Дрібна птиця [III] Словник з творів Івана Франка
- дробина — дроби́на іменник жіночого роду шротина дробина́ іменник жіночого роду малеча Орфографічний словник української мови
- дробина — див. дитина Словник синонімів Вусика
- дробина — I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал. Словник синонімів української мови
- дробина — Дробина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дробина — ДРОБИ́НА, и, ж. Свинцева кулька рушничного дробу. Він витримав операцію Кострубки, котра дротиками для в’язання повитягала в нього дробини, що нагнав Гриць Семко… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 221); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- дробина — Дробина, -ни ж. соб. 1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому дробині сниться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Камен. у. 4) Мелкія вещи. Н. Вол. Словник української мови Грінченка