1. Словник української мови в 11 томах

дробина

ДРОБИ́НА, и, ж. Свинцева кулька рушничного дробу.

Він витримав операцію Кострубки, котра дротиками для в’язання повитягала в нього дробини, що нагнав Гриць Семко… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 221);

*У порівн. У вікна стукали краплини дощу — важкі, як дробини (Донч., IV, 1957, 498).

∆ Пивна́ дроби́на, спец. — гуща, залишки зерна після приготування пива.

Сушена пивна дробина є добрим кормом і може зберігатися тривалий час (Свинар., 1956, 150).

ДРОБИНА́, и́, ж., збірн.

1. розм. Малі діти; малеча.

— Погляди лишень, моя дробина зовсім голюсінька, та й ми самі не витримаємо такої стужі (Фр., II, 1950, 31).

2. діал. Свійська птиця.

[Мати:] Ну, я піду — управлюся тим часом з дробиною (Л. Укр., III, 1952, 227);

На дощаному порозі, чекаючи господиню, тісно збилася дробина: бундючні, розцяцьковані індики, важкі, з подвійними вухами кури (Стельмах, Хліб.., 1959, 241);

// Пташки невеликого розміру.

— Та покинь ти його [кулика]! — заговорив молодший. — Охота тобі тратити набої на таку дробину! (Фр., III, 1950, 9);

Он яструб падає на дробину з небес, Он щука з темної вистрибує безодні (Рильський, Поеми, 1957, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дробина — Дрібна птиця [III] Словник з творів Івана Франка
  2. дробина — дроби́на іменник жіночого роду шротина дробина́ іменник жіночого роду малеча Орфографічний словник української мови
  3. дробина — I дроб`ина-и, ж. Свинцева кулька рушничного дробу. Пивна дробина спец. — гуща, залишки зерна після приготування пива. II дробин`а-и, ж., збірн. 1》 розм. Малі діти; малеча. 2》 діал. Свійська птиця. || Пташки невеликого розміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дробина — див. дитина Словник синонімів Вусика
  5. дробина — I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал. Словник синонімів української мови
  6. дробина — Дробина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дробина — Дробина, -ни ж. соб. 1) Домашнія птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому дробині сниться! — нехорошее пожеланіе мертвому. Мнж. Ск. 179. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. Камен. у. 4) Мелкія вещи. Н. Вол. Словник української мови Грінченка