дубіти

Значення в інших словниках

1. дубіти — дубі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. дубіти — (- руки) мерзнути, терпнути, затерпати, заклякати, коцюбнути; (- мокрий одяг на морозі) леденіти, крижаніти, обмерзати; (з дива) ціпеніти, німіти, дерев'яніти, кам'яніти. Словник синонімів Караванського
3. дубіти — -ію, -ієш, недок. Втрачати чутливість, гнучкість, рухливість від холоду (про людину, частини її тіла). || Ставати твердим, густим, жорстким. || перен. Втрачати здатність рухатися, застигати в якому-небудь положенні від страху, захоплення, здивування, напруженості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дубіти — див. мерзнути; сохнути; твердіти Словник синонімів Вусика
5. дубіти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
6. дубіти — ДУБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Втрачати чутливість, гнучкість, рухливість від холоду (про людину, частини її тіла). А руки дубіли. І вийти обігрітися, а чи навхрест збити ті руки не можна (Ле, Мої листи, 1945, 77); Дубіючи в крижаній воді... Словник української мови в 11 томах