1. Словник української мови Грінченка

думка

Думка, -ки

ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. А думка край світа на хмарі гуля. Шевч. 9. така в його думка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така в його думка була, щоб дівчина йому жінка була. Мил. 97. на думці стояти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. на думку спасти. Придти въ голову. Стор. МПр. 51. думка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. думка така, що.... Можно думать, что... думку взяти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. мн. І. 10. на мою думку. По моему мнѣнію.

2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). ум. думонька. Голос як сурмонька, т'але ж чортова домонька. Ном. № 2984. Слова твої прекраснії, превражая думка. Мет. 107.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. думка — поділяти чи розділяти думку? Як засвідчує мовна практика українських письменників ХІХ і ХХ століть, у сполученні з іменниками думка, погляди, позиція, оптимізм, тривога, почуття тощо переважно вживається дієслово поділяти. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. думка — ду́мка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ду́мки Орфографічний словник української мови
  3. думка — Пошиpений у pомантичнiй лiтеpатуpi жанp коpоткого елiгiйного чи баладного вipша. Словник стилістичних термінів
  4. думка — Дума, гадка, ур. мисль, кн. судження, ок. мірковання; (громадська) г. опінія; З. П. погляд, точка зору, припущення, передбачення, намір, задум, плян, мета; (творча) ідея, мрія, політ фантазії; (- що) оцінка чого; мн. ДУМКИ, погляди, переконання, кн. концепції. Словник синонімів Караванського
  5. думка — [думка] -мкие, д. і м. -мц'і, мн. -мки, -мок дв'і думкие Орфоепічний словник української мови
  6. думка — -и, ж. 1》 Те, що з'явилося внаслідок міркування, продукт мислення. || Припущення, передбачення. || Намір, замисел, задум. || Знання в якій-небудь галузі. На мою (його, вашу і т. ін.) думку у знач. вставн. сл. — указують, кому належить думка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. думка — 1. Українська та польська лірико — епічна пісня, близька до думи оповідальними, імпровізаційними, ладовими особливостями. 2. Назва деяких вокальних та інструментальних п’єс М.Балакірєва, М.Завадського, В.Заремби, С.Монюшко, П.Чайковського та ін. Словник-довідник музичних термінів
  8. думка — ду́мка: ◊ впа́сти на ду́мку раптово з'явитися, виникнути, назріти (про думку, план тощо)|| = стрілити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. думка — • думка 1) Укр. нар. пісня журливого або баладного характеру (напр., "Чи я в лузі не калина була?"). Термін "думка" введено у наук. обіг на поч. 19 ст. 2) В укр. романтич. поезії 1-ї пол. 19 ст. Українська літературна енциклопедія
  10. думка — див. мрія Словник синонімів Вусика
  11. думка — ані́ (ні) га́дки (собі́ (, ані́ ду́мки)). 1. Хто-небудь нечутливий, байдужий до всього. Її наб’ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний); Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Фразеологічний словник української мови
  12. думка — ДУМКА — акт мислення, частина процесу мислення або його результат, зміст, продукт мислення, ідея. Висхідною формою процесу мислення є судження. Філософський енциклопедичний словник
  13. думка — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  14. думка — ДУ́МКА, и, ж. 1. Те, що з’явилося в результаті міркування, продукт мислення. І свої думки, і його солодкі слова склались в її серці, як сплетені квітки в віночку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах